немовби із туману кінець землі початок океану...

знамениті ордени ночі ведуть вглиб...

маленьке дерево пізньої осені...

з одного боку - ми такі крихкі...

в блакитних одежах у вечірньому небі

і можливо ми час від часу перетинаємось

у небі майбутнього над безмежним океаном імовірностей...

що далі ми йдемо, то менше нам іти...

і щодня ми говоримо про любов...

на горищі знайти у коробці із під взуття...