Океане

— про що ти думаєш, океане?
— розарій збився, порвалися чотки.

— пробач що турбую, ще дуже рано.
— ранковий сон, він такий солодкий.

— то що ти бачиш, як дивишся в небо?
окрім прямих констатацій віри.

— прозору тінь непомітних стебел,
росу, що недбало збивають звірі.

— чого, океане, ти ще тут не знаєш?
есмінці важкі паперовими робиш.

— на ґанку моєму спить пес Кашкайш,
і ми сонце пʼємó як вечірній ройбуш,

до мене приходять шукати наснагу
арктичні вітри та індійські мусони,

і від континентів до архіпелагів
я простір заповнюю бризом солоним.

я свідок всього що ставалося з вами,
я бачив всі ваші країни у русі.

ти кидаєш камінь, вода йде кругами.
я змінююсь теж і колись спинюся.