Schiele

маленьке дерево пізньої осені.
великі справи кінця епохи.
холодним вітром проголошені
останні листопадні кроки.

у контурах ховається краса.
оголена і ледь помітна зору.
гілок антени - прямо в небеса,
і листя нас навчає про покору.

кудись впаде - започаткує хмиз.
у кольорах переважає óхра.
дощ іноді спадає з неба вниз -
і вся картина наче знову мокра,

якщо дивитися на неї під кутом,
і мріяти про дозу кофеїну,
що міститься у каві з молоком.
метафора вразливої людини.

картина: Еґон Шіле - Маленьке дерево пізньої осені (1911)