Чорний колір

чорний колір на їхніх вітрилах то смерть
хмарне небо ломається навпіл неначе хліб
під дощем сірі щегла трощить круговерть
але їх кораблі все одно просуваються вглиб

там де згодом ховатимуть власне життя
(неважливі ні назви готелів ні паспорти)
під дверима стоятиме мокре осіннє взуття
(в цьому місці завжди було вдосталь води)

й ті хвороби що підсилені хворобою душі
розквітатимуть - маки неначе в лісостепах
із всього що спадатиме з неба лише дощі
віддзеркалюватимуться в очах

усе інше темнітиме спалахом гаснучи вмить
навіть те за чим власне й пришли сюди
чорний колір на їхніх вітрилах ще майорить
та кругом не існує нічого окрім води

чорний колір на їхніх вітрилах то біль
поглинатиме світло (це множити гнів)
із води добувається лід та парується сіль -
їх єдиний товар для майбутніх примарних торгів