Розум

розум відповідає серцю:

чудовий вірш.
хоч напевно бували і кращі.
та я все ж сподіваюсь, що ти
не лишиш мене напризволяще.
бо з собою один на один
бути в спокої важко мені.
я натомість триматиму в пам'яті всі
що ти любиш так сильно пісні,
імена усіх наших домашніх тварин,
і перелік улюблених міст.
це так дивно, що раціо - ти
і що я - фаталіст.
бо повинно б усе навпаки.
але небо запалює знову зірки.
і ти першим усе помічаєш.
як торкаються пальцями клавіш,
і кімнатою шириться звук.
слідкувати за рухами рук
в цей момент моя справа лише.

тож пиши мені іноді ще.